андроґінна його музика затягує як клей рослинний слиз слиз тваринний
це таке болото
чому ти любиш піші прогулянки наодинці
чому молоді панянки потому плачуть над твоїми слідами в стежковому пилі
і з їхніх сліз проростає вже нежива музика
відмінна від твоєї
він стирає крихти альпійського хлібу зі столу в долоню
роздягається
акуратно вішаючи одяг на простягнуті руки служниці:
босі ноги холонуть
а простирадло і ковдра неможливо білі
як молоко в його ще не дуже старих підколінних ямках
як бинти на його ще не різаних зап'ястях
аж хочеться на них спустити
але йому не хочеться
чому ти такий сумний заклопотаний
ворони летять над твоїми німецькими полями – і це так красиво!
молоді співачки хочуть тебе – і це так хороше!
ти чистий
ти напрочуд чистий
заспокійся друже!
танцюй уві сні
їж лобстерів
клади звільнену від крихт долоню на чуже коліно під столом
і Ваґнер засинає
і андроґінна його музика затягує як клей рослинний слиз слиз тваринний
це таке болото
в яке провалюєшся і в якому зостаєшся постійно захлинаючись
це таке болото друже Ваґнере
2.
дарма червоні в передзахідному світлі потопельники
гладять і пересипають мілинний пісок
дарма океани рухаються
ти вибиваєшся з усіх моїх уявлень
така приємно божевільна
з майбутніми солодкими завиваннями внизу живота
з жіночно м’яким животом цим
з гострими ножами і твердими пальцями
з майбутнім запахом латексу на них для правильних напрямків
а з іншого боку я і мої зосереджено котячі рухи
ми ще не потопельники
і червоний мілинний пісок
і змиті на нього мокрі прибережні рослини
гладимо ніжно
ти сильна
тому через кілька годин
бий бий у жовтий бубен місяця
розрізай його
випускай увесь нагноєний жар зі свого неба
слабни слабни
і тоді
я і мої котячі точні рухи
ми допоможемо тобі відчути ті завивання
внизу м’якого живота
з тонкими рисками води
