***
Вона забула рукавичку
У нього вдома,
Немов у казці.
Відчув він у пухнастих вічках
Приємну втому
Тендітних пальців,
Які гортали до ночі книжку
Про щем розлуки
І світ печалі.
У тому плетиві принишкли
Знайомі звуки
Її роялю.
Там причаївся відучора
Не знаний доти
Погідний пломінь,
А ще - готовий до покори
Бентежний дотик
Його долоні.
***
У небі смарагдовім,
Де зорі кульбабкові,
Нам буде однаково,
Чи стрінемо райдуги
В ракетах-сандаліях,
Чи так між планетеми
Квіток фіолетових
Полинемо в далі ми.
Зеленому космосу
Кораблики лишимо
І станемо вищими,
Хоч іншим лиш босими
Здаватися будемо.
Великі супутники
Ромашок і лютиків,
Ми Землю розбудимо
І Всесвіт підкоримо
Обіймами-злетами,
Цілунків кометами,
Очей метеорами!
