Ти лузаєш мої захисні механізми,
як соняшникове насіння.
Самими лише пальцями
зчищаєш кожну із оболонок.
Залишаюсь оголена і самотня -
подібна до телевежі
(Чи вежі зруйнованої?).
Але, мій ніжний злочинцю,
ти сам попався -
загорнуся у тютюновий морок
і запах дешевого мила.
Тепер - невразлива...
