Гриша Ваґíнер був кволим хлопчинкою,
в школу ходив з букварем під пахвинкою.
Зір – мінус п’ять. Не дружив з розбишаками.
Міг розумітися тільки з собаками.
Потім на шахах став гордістю секції.
Пива не пив. Не прогулював лекції.
Запах часничний. Рейтузи під штанями.
Часто шпаківні робив вечорами він.
Схеми паяв неймовірно заплутані.
Мився нечасто. Мав вигляд зачуханий.
Слухав Шопена, Ремарка читаючи.
Жив, принципово жінок уникаючи.
Профіль закутував шаликом вицвілим.
Дискутував із сусідом підвипилим.
Мав би він долю прекрасную, дивную...
Вмер під катком, що дороги вирівнює.
