Як манекенами ми граємо людьми,
Міняєм пози, одяг, парики,
Ми суть міняємо,
Міняємо думки,
Як швидкоплинні ріки ми змиваємо мости.
Зламати шию манекенові так легко,
А потім викинути рештки на сміття,
Ці люди замість раю творять пекло,
Руйнують свої і чужі життя.
Не кожному митцю собача Доля,
Не кожному лежать серед сміття,
В одного Манекена буде гарна Доля.
Це вже написано у книзі-книг Буття.
11.02.06
