Як холодно чекати теплих поцілунків,
Як важка бачити себе крізь пальці часу,
Як знати,скільки в Долі"подарунків"
Припало випити на вашу чашу.
Як хочеться кричати у безодню
І чути,як ніхто не чує,
І бачити свою поразку в бою,
А час,хоч мудрий,
Рани ж не лікує...
І ця елегія якась безглуда,
Яку й сама я ледь-ледь розумію,
Як пояснити світу правду?
Як донести їм? - Я не вмію...
6.11.05
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design