Знову й знову кличе до себе ніч.
І так хороше , мабуть, у неї вдома.
Та , чомусь, не іду я туди.
Бо боюся повалить утома.
Холод теж прилітав до вікна.
Не пустила його, хай летить далі.
А зірок теплий блиск обіцяв хміль,
бо така вже сьогодні ніч : алкогольна і п’яна .
Залишили мене без думок.
Це мій вирок, бо я грішна.
А чому - не скажу! Так треба!
В мене є адвокат, я йому подзвоню,
Якщо є у цьому потреба.
Три гудки, потім все - вже знайома усім тиша.
Пульс такий, як і ніч , тільки трошки мабуть гірший.
Не люблю лікарів, а лікарень тим паче.
Мій рецепт загубивсь вже давно, що ж така вже вдача.
Підігрій молоко і додай трохи меду.
Я обожнюю липи квіт, і мартіні кольору неба.
