Кровʼю землі стікає каховська ГЕС.
По груди в воді – на ціпку привʼязаний пес.
Вода прибуває… Тож крізь віконця горищ
люди моляться дронам.
За воду. За те, щоби кліщ,
“братської” крові напившись, луснув нарешті.
Асвабадітєлям навстріч над дахами Олешків
трупи пливуть. “Трясця, забули хліб-сіль!” –
труп діда Миколи вертає
й до греблі пливе що є сил.
Окупанту П. бачити діда всі сні все життя.
Однак залиште собі прийдешнє своє каяття!
Репараціі. Репараціі. Незалежність Йошкар-Олі.
Й розважати дух діда Миколи
до самоі петлі.
