Ми сумно дивимось на ваш бедлам згори
З космічних каравелл та крейсерІв.
Земляни, мов маленькі школярі,
Вчинити марять ядерний підрИв
В своїй земній суворій «жИттє-школі».
Воюють без пощади й без упИну.
Яка ж тоді в планети буде дОля,
Що схожа на розбОмблений будИнок?
[chorus]
Тепер тримаємо у інші землі шлях.
Там теж є джунглі, гори та поля.
Ми не забудемо про вас у тих краях.
Надія є у нас. Нехай живе Земля.
Тепер тримаємо у інші землі шлях.
Там теж є джунглі, гори та поля.
Ми не забудемо про вас у тих краях.
Надія є у нас. Нехай живе Земля.
[instrumental]
[verse]
Таке ми бачили у ВсЕсвіті не раз:
Планети, як примАри, як фантОм.
По-вашому то буде, без прикрАс-
Як цвинтар з понівЕченим хрестом.
Де зАлишки розтрОщених руїн.
Спустошення та згарище самЕ,
Де атом вщент планету отруїв.
І світ нещасний змучений помЕр.
Тепер тримаємо у інші землі шлях.
Там теж є джунглі, гори та поля.
Ми не забудемо про вас у тих краях.
Надія є у нас. Нехай живе Земля.
