У полі розсипані роси
Гаптують закіпчену сталь,
Це баба у савані носить
Важезну свою пектораль,
Торкає натягнуті струни
Між небом і шматтям руїн -
І падають зорі у труни,
Щоб Сонце
підняти
з колін.
B-Side
Справжнє життя - на вістрі, а ми прикриваєм тили.
Сіли у коло міністри, пісню сумну затягли
Люлька іде по колу, ніч загляда у вігвам,
Каже із неба голос:
"Більше вам грошей не дам!
Якось ви вже самі там бийте ведмедя ціпком
І щоб до наступного літа видали свіжий альбом,
Вищими стали на метр, винайшли вічний двигун,
Але не дай бог ведмедю ви заподієте сум!.."
Справжнє життя - на хмарах, а ми прикриваєм тили.
Сидять ухилянти на нарах, у шанцях воюють орли,
Ведмедю дають по гриві та ще раз по раз копняка,
А боти відоси поширюють про будні важкі ТЦК,
Точать кинджали ардіто з давніх козацьких родів
Попід основою світу, що зламана кілька разів.
