Дорога і стежка петляють
та й Ліс, нависає над схилом...
Ноги місцину цю знають
з туманом, і легким тим димом...
Іду ж по просторах прибульцем -
не пізнаний зовні вітрами...
Таким, ось духовним загульцем
з віршами і дивними снами.
І стежка петляє й дорога -
все рветься її обігнати. -
Торкаюсь я Свого Порога,
щоб себе в мандрівці пізнати... -
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design