Ми стали інші крізь пекельний шлях,
Невіри й страху скинули ярмо.
Загартували Силу у боях.
І крила нам зламати не дамо...
Вже так не гнітить метушня тривог,
Не зачіпають фейки в Telegram.
І зради можновладців вже не шок,
Лиш подив, що нема кінця ворам.
Зв’язків нещирих не сприймає Дух.
Втомилася Душа від бруду й зла.
І вир емоцій перших років вщух,
Коли війна життя "під нуль" знесла.
Потреба спокою зійшла на перший план,
І Мир для нас- найвищій в світі Дар.
Біль за полеглих - наш звичайний стан,
Як і донати ЗСУ на контрудар.
Ми перейшли ілюзій Рубікон
І щодо «ватиканів» й «магате»,
і щодо НАТО, й різних там оон.
Як на долоні їхні «па» і «фуете».
Цей світ загруз в болоті із брехні,
Він жадібністю з’їдений наскрізь.
А в наших сліз гірких нема ціни…
В труну не забереш з «добром» валіз.
Ми стали інші, трансформацію пройшли.
Ми вже дорослі, а цей світ ще в пелюшках.
Ми не здалися, ми боролись, ми змогли,
І через нас брехливий "лад" зазнає крах.
