Так багато шляхів…Але в нас він один назавжди,
Він нам Силу дає, Дух упевнений та променистий.
Через війни, зневіру, крізь холод і хаос біди,
Шлях до Волі спрадавна лихий і доволі тернистий…
Дуже просто, піддавшись , надовго зайти в глухий кут,
В «федераціях» темних , в жорстоких «союзах» свавільних…
Помирати в ГУЛАГАх, щоб славився сталінський культ,
Щоб на нашій на крові живився режим божевільний.
Ми сильні та справжні, це дуже дратує безсилих,
Що з ницими душами тихо в болотах гниють.
Бо Воля відсутня в їх мріях пустих та безкрилих.
Вони її радо за «Ладу» й рублі віддають.
Без Волі одразу вмирає Любов , як у темній в’язниці,
І сили нема більше в марних словах молитов…
І щастя немає в нікчемних життєвих дрібницях….
Лиш Воля- це сенс для Любові ,а Бог є Любов.
І ми, українці , чудово цей сенс розумієм…
Незламний наш намір боротись і йти до кінця.
Ми вирвемо Волю , ми мрії ворожі розвієм.
«Багатоходівки» їх чорні зруйнуємо до камінця…
Нема в світі сили, що може тепер нас спинити,
Ми йшли дуже довго, ми втрати нелюдські несли,
І Дух незалежний ми вже не дозволим зломити,
Він в генах у нас, ми навічно його здобули !
