Каштани й жолуді так падають до низу
смерканок вітру їм дарує вірш...
І тиха пісня доповняє тишу
і в споглядані є достатньо й більш
всього того, що ж так дарує осінь.
Й сумні дерева, тихі рани, біль...
І в мріях досить є святих запрошень
і та ж розмита і чітка ще ціль.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design