Прокидається час, неземний в тихих душах
ті, що молять Богу в мовчанні святому
серед порожніх кімнат, на світанні-вечірні.
А в соборі, готичного каменю стихають всі дзвони.
І тіні пітьми вкривають фігури святих
і духи недобрі починають офіри, лякаючи
рухом обох подорожніх...
А Осінь, ще шелестить в закапелках історій...
і сіре дзвінке павутиння вкриває в пивницях таємне...
Тінь від Хреста прихищає приховане добре.
Дитяча молитва, зворушує серце у Бога на добре... --
