Народжується день й помирає ніч в горі
темному.
Пагорби вкриті травою і квітами-зорями;
кінь вояка пасеться на обрії.
А високі ж кургани сльозяться росою
смертною,
тумани потойбіччя обступають їх і звуть
в невідомість.
Кроки на краю цього світу повільні і
вільні,
хтось зникає із цього виміру в інший.
