Вечір, стихає день;
турботи сходами спускаються в пивниці
для сну і спочинку...
Камінь міста, терпкий на смак і теплий...
Стіни дерев завмерлі у сірих сутінках.
Місто наближається до сну,
кам'яниці віддають тепло і холодіють;
квіти, закривають свої пелюстки.
Зелена плоть поринає у сон,
тлін кам'яніє і стає порохом
дикий хміль ворушить вусиками,
щоб не заснути у казці... -
