Маленьки сад, так медитує в тиші.
Лоза і плющ плетуть баркан і мур...
Боги й казки стають свої і ближчі.
Потопні води так сягають рур. -
В пивницях щастя сховане в суцвіття:
й поросла морква, і капуста, і буряк,
і сонце б'ється в очі повноліттям
і ти шалений і св'ятий о як!?.
О як ти входиш, в цю прекрасну днину!?
Легку і чисту, й сонячну, до сліз.
Шукаєш у душі прислів'я й риму
і вже на дерево сусідське ти поліз...
В очах вода і небо так відбиті!
І так танцюють й грають у тобі!.. -
І вічність і минуле тихо злиті
і є так радісно, і світло, в голові...
Дорога ж тягне, змійкою в простори...
і ти біжиш не знаючи куди!?. -
У грудях і в душі нежданні роди
щось поетичне, увірвалося туди.
І зелень світу, надяскрава і привітна... -
Тому все пий, її очима і п'яній!! -
Твоя Земля, дитинства тихо вільна
тому на ній: хлоп'я жартуй і мрій!.. -
