Плавиться метал людства:
чорна потвора виповзає з руїн, -
тихий шум вітру, плач дитини
і мертва тиша.
Але десь там. За сходами і мурами
Осінь Людства: там граються діти й
говорять матусі, але тінь війни наступає
на них безупинно і точно... -
Можливо, і спиниться мить
і останні солдати корпорацій
закопають багнети.
Але зараз війна
і тиша, яка немає того значення
в голосінні людства, що помирає... -
