|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51497
|
| Рецензій: |
95970
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 52028, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.188.242.160') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Валерій, 07-05-2024
|
Напівжовтаве світло темних днів
і чорне сонце сліпить темним димом,
куди вояче, ти із дому брів
і скільки часу, так пройшло із плином?
Нова ж весна ударила в сніги
й струмки дзюрчать і пробивають кригу.
Кашкет пропахлий з голови зніми
й пийни чолом - цю неповторну днину!
Зелена кров, вирує так в тілах
оцих дерев, і все зове до щастя!
А Матінка-Земля в полях
себе латає тим, що вдастя.
А вдастя - то латає меч-трава
і тіло вояка, й ладунок, й зброя...
Земля так диха і така жива
вона єдина, в світі наша доля.
Вона одна так носиться в крові
і в сні так вибухає ненароком.
Що страшно уявити це собі
хоча ідеш, не стройовим ти кроком...
Хоча ідеш, і затихаєш в мить,
і обривається в душі струна натята.
І серце різко і підступно заболить
і будь війна ця благословена і проклята.
Все так непросто, зрозуміти це.
І кожна мить, так обриває роздум.
Усе довкола є живе й своє
і має власний, заданий кимсь поступ...
Валерій Цимбалюк, м. Ковель, 7 травня 2024 року
|
|
|
не сподобалось сподобалось дуже сподобалось |
|
|
