|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51497
|
| Рецензій: |
95970
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 52005, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.142.200.28') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Валерій, 03-05-2024
|
Старі будинки пахнуть срібним пилом
й проміння грає в них в свої казки... -
Там затишно, і щастя там із миром
і миші там, є тихі й боязкі.
У шиби, дивиться підсоння...
і час застиг в епосі і у сні...
Й бузок так б'ється в підвіконня
і вітер з небом, там самі й одні...
Старий городець, ряд сараїв... -
а далі насип, річка й день!.. -
І світ великий і безкраїй
де повно сенсів, й мрій, ідей...
Де заховалося сприйнятко
о те, дитяче й дороге...
І те мале, й смішне дитятко,
що сонечко до дому зве.
Маленьке щастя в кожній речі,
і кожен крок святий до сліз.
І Бог, й Батькі є безперечні
вони в життя - є дороговказ, та й міст.
Все так кружляє, в мірнім вальсі-русі,
і час спиняє, порох, що летить...
І вспомини, так шепчуть, щось у вусі
і голос дивний, в голові звучить...
Минулі втілення, заснули в тілі снами,
страшенні рани - стали плямками на тлі...
Минулі Ми, вже вкотре стали Нами
і розчинились, як в добрі, і в злі.
Все так змінилось. Вкотре так змінилось!? . -
Бо я забув, імення і слова...
Невже минуле, із майбутнім злилось,
в якому мене, поки, що не ма!?. -
Валерій Цимбалюк, м. Ковель, 3 травня 2024 року
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
