© Валерій, 01-04-2024
|
В очах, читаю, письмена -
магічні руни і санскрит,
старі, й забуті імена,
богів, що так пішли у міт.
Богів, що так пішли у сон
і Храмів, вкритих забуттям,
царів, що билися за трон
та з смерті, стали враз буттям...
І рими, скачуть у мені,
й слова стають, не тими вже,
страждаю, і борюсь, в борні,
в очах Людей, читаю це...
Валерій Цимбалюк, м. Ковель, 1 квітня 2024 року
|
|
кількість оцінок — 0 |
|