Дякую Боже, що я родився там де багато чистої води.
А також, за транспорт, інтернет і за доставку гарячої їди.
Дякую за прогрес і за весь цей інформаційний стрес.
Ти не повіриш, як стало легко, радий навіть мій пес.
Не всім, звісно, так добре не всі потрапили у цей тренд.
Он, в Африці, голодні діти доношують наш секонд хенд.
В Гренландії, можливо, хтось мерзне коли йде в туалет.
В Ірані спека й напевно, відсутній весь соцпакет.
А в Пакистані, взагалі, ніхто нікому не робить мінет.
То як нам тепер жалітися, після всіх цих ракет?!
Але знаєш що, Боже? Не хочу цей привілей.
Верни мене в Африку - колиску всіх людей.
Можна навіть в Гренландію, мерзнути біля дверей.
Куди-небудь, лише подалі від цих сусідів, від цих смертей.
Подалі від тої гидоти, від тупих російських ідей.
А краще забери їх! На планету, про яку не мислив Галілей.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design