© Валерій, 28-03-2024
|
І, я ж не торкнуся, руки, її
тих тонких пальців і схованих рік,
її вії, білі, й живі
перейдуть, свій могильний поріг...
І та станція, стане тут сном,
і той погляд, і теплий, й не злий...
біла сукня уразить враз тлом
і вокзал стане інший, й чужий... -
Ті ж епохи, заплутались в нас,
і ті потяги, в нас не дійшли...
Я зустрів, Вас о, панно, лиш раз,
але долі, й шляхи, розійшлись... -
Валерій Цимбалюк, м. Ковель, 28 березня 2024 року
|
|
кількість оцінок — 0 |
|