Осіннє листя шурхотить на вітрі,
крихке і жовте, і все кличе в сни.
І бабин пух, так, зависа в повітрі,
і тихо шепче, лиш: засни, засни!
І лави так, сумують у чеканні, -
і сквери, спорожніли і живі,
це ж місто дихає, в завмерлому мовчанні,
і завмирає, в мене, у душі.
