Квіти, розцвітають на вікні
білі і пухнасті ці сніжинки,
дивишся на них здається в сні
скрізь скла, тонкого крижинки.
Простір так пульсує і зове,
два світи, кімнати й квітів рівні...
І духовність, в серце так війде
бо усі, у єдності співмірні.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design