Працівники галерей як і хранителі бібліотек
Ходять по густій траві, качають вічний контент
Хіба не так? Вам позаздрить кожен інтелект
Навіть штучний, який має доступ до всіх дискет
Ваша змога кохати митців, навіть тих хто вцілів
Хто до публіки догорів, через сотні порожніх голів
Викликає заздрість в окремих лохів і диких птахів
Які не пізнали творців і не розуміють їх, поготів
Вони не читають між рядків, не бачать художніх мазків
Не знають що світ рухається долів, коли в нього немає митців
Але вас, працівників галерей і вас, вихідців з бібліотек
Не сильно так і гребе, що людство спить абиде.
Ваш характер твердий, вихований, голубий
Вас коробить лиш факт малий, коли чоловік простий
Заглядає вам в декольте, а не рече про Данте
Вигадує колесо, а не дивиться на Пікассо
І мова його стрімка наче бистра ріка, не мова це, а говірка одна.
Бридка.
Працівники галерей і хранителі бібліотек.
Знають собі ціну, не продадуть за цент.
Жодну живу ідею, жоден критичний момент.
Навіть якщо ви зробите їм комплімент.
Ситуація тут така, зашкарубла у них душа.
Треба підібрати момент, відкрити каталог на -ем і -ен
Достукатись до сердець може студент, тобто абітурієнт
Освіта потрібна тривка, щоб отримати цей контент.
Гуманітарії всіх сфер збираються на проспект.
Буде гучна демонстрація, буде пікет.
Надайте їм доступ до великих і малих галерей.
Відкрийте всі сховища всіх наших бібліотек.
А ще, дайте їм заробити на хліб і на паштет.
Тоді не підкоре нас штучний інтелект
Нехай буде у них хоч якийсь пріоритет.
