Мене чекають чергові мандри,
і тому ж маленький хлопчик знову
народиться в мені,
як і той невідомий, якого я знаю, але не
можу згадати, як не силюсь зараз
пишучи це...
І це місце, знову звернеться оберемком
у моій уяві, і стане цяткою мого
сприйняття.
І тоді, та Нова Дорога, відкриється мені як
заблудлому мандрівцю, і вкотре прийме
мене в своє ложе...
О, скільки часу, ще йти, мені? ! Хто ж його
зна!?. . -
