але...
не поверхнево, не просто лишивши
(ніби наскельний розпис) малюнок
скуйовджених крилець метеликів
займися зі мною... дайвінгом
Процес поглинання води та
занурення в безвість
триватиме плинно аж поки
єство не торкнеться
пласкатого дна –
уламку прадавнього берега
немов розчинившись в пелюстках актинії
навпомацки будемо кожну заглибинку
дна відчувати так тонко...
моєю рукою розкресливши простір
ти скажеш: “виходьмо із чрева землі
та води!”
я буду покірною: скидаючи тіло
та риб”ячу луску, пройшовши навиліт
кисневої бульбашки серця
згорнуся у крапку вмирання-зачаття
пірну в позачасся
Цей шлях лабіринтом завжди починається з себе
чи ж не впізнаєш?
той хлопчик
прикутий до матері-Першої жінки,
сповитий пеленками міцно Її пуповиння
то Ти!
Вдивляйся у себе, допоки пульсує і дихає
нить Аріадни
допоки...
