| © Валерій, 10-02-2024
|
І літо ж це ще не пройшло іще,
і лист не впав, і яблука зелені,
і вспомини, ще не торкають те,
де ми були, безпечні і веселі.
Закунутий... Цей Сад живе собі. -
Й куріють димом, сховані багаття,
ми є на світі, з'єднано одні
у власних снах, надіях, і прокляттях.
І вкотре в коло, вписуємо світ,
і себе в ньому, так не помічаєм,
згорає свічка, котрій, п'ять, десятків літ...
у котрій мудрість, з досвідом вінчаєм!
Валерій Цимбалюк, м. Ковель, 10 лютого 2023 року
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
