© Валерій, 28-11-2023
|
Ми ж відтворюєм, риси дерев,
і, вітрів, відчуваєм слова,
бо своє, у природи берем,
та, вже обертом, йде голова.
І, той рух, що захований в нас,
той останній, що зробимо в сон...
у Буття, вкотре входим щораз
із Життя, мов. Із пройдених, Зон...
Валерій Цимбалюк, м. Ковель, 28 листопада 2023 року
|
|
кількість оцінок — 0 |
|