| © Валерій, 21-11-2023
|
З іі губ, не зірветься прокляття,
тай сльоза по щоці не впаде
лиш вуста, прошепчуть те закляття
і бажання, у Серце війде...
Не Циганка і певно не Відьма,
хоч в очах так палає вогонь!..
І близька, і вродлива, і рідня,
підійди - і в обіймах полонь!
Але ні, підійде й посміхнеться...
і волосся поправить злегка.
Хоч коханою певно і зветься,
та таємна, та дика яка!
В ній шумлять: і Моря, й Океани,
і Судна в ній так тонуть легкі...
Вона лічить, ті вроки і рани,
тай цілунки, іі так П'янкі!..
Я б сховався, від неі надалі,
та ж вона, як чаклунка знайде...
Не врятують, ні Війни, ні Далі,
коли так, у жаданні, іде...
Валерій Цимбалюк, м. Ковель, 21 листопада 2023 рокк
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
