© Валерій, 12-11-2023
|
А дощ, мило шепче, за мокрим вікном,
щось тихо, і, тихо, у власному сні,
і місто накрите й просякнуте сном
і ледве бурмоче, в жовтневому дні.
В калюжах відбиті й дерева, й світи...
і, іх, при бажанні, угледіть мо' кожен.
Тому у собі, мо' зупинишся ти,
серед брехливих, своіх, ототожнень!?. -
Валерій Цимбалюк, м. Ковель, 12 листопада 2023 року
|
|
не сподобалось сподобалось дуже сподобалось |
|