Присвячую Олександру Семенюку
та засновнику його роду, прапрадіду Зубу
Знай, друже, що книги, не горять ніколи...
лишень, той попіл паперу від них, йде
річкою до далекого острова Авалону...
І той дім, що над річкою
тоне в спокійному безчассі...
І та густа трава сягає заколочених вікон,
і де не де тоі бляшаноі покрівлі, з білою
фарбою...
А Ти стоіш маленьким хлопчиком
серед цього Дійства і липаєш очима,
такий наівний і добрий
та, з кожною миттю все наближаєшся до
Самого Себе, у тому Чистому та
Власному Спогляданні Завмерлого на
Мить Світу.
Валерій Цимбалюк, м. Ковель, 1 листопада 2023 року
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design