І це був, вспомин про життя
ось це прожите і незнане!?.
Без смерті, й часу забуття,
легке, і соне, й невпізнане...
Життя... життя... і під укіс,
пішли не збуті ті бажання.
А я страждав, боявся, ріс,
топився в спогадах-ваганнях.
І, що там, далі крізь цей сон?
Невже, прокинуся у Дома!?.
І сонце вдарить, із під крон...
І буде крапка це й, не кома. -
