І село - це за містом, й корови...
і трава тихо веться до ніг...
І лісу, зелені пороги...
і я, на хвилинку забіг...
І я, на хвилинку став іншим,
а місто, шумить в далині.
Простецьким, я став і не різним
у цій, травяній низині.
Я став, й розчинившись у світі
у цих колосках і Землі...
У Бабинім, стишинім Літі
на іншім, народженім тлі.
І роки, десь зникли і думи,
і я, весь, змінився без слів...
Такі ось, кармічні задуми
куди ж я, мандрівець, забрів!?
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design