Старіє тіло, з часом до дірок...
і вже стирається, кордон живих і мертвих...
З живого в мертве, робиш звичний крок
і знову там, ти помираєш смертним...
Пішов... й прийшов. Відкривши двері в світ...
а десь ще там, бенкет, і друзі, в колі!..
О, скільки раз, ступаєш, вірно в слід?
О, скільки раз, мандруєш, все, в неволі?..
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design