ДУМА ПРО СЛИМАКА
(до 125-річчя з дня народження Федеріко Гарсіа Лорки)
Ой, слимаче ж ти мій слимаче,
Та повзи ж но лишень вже додому,
За тобов слимачиха там плаче,
Не віддасть тебе-каже-нікому!
Буде ждати тебе, скільки треба,
Буде ждати тебе, свого мужа!
Ну навіщо тобі зорі в небі,
Ну навіщо ж тобі та калюжа?
Гучно кумкають жаби в болоті,
В небі - сонце в вінку золотому…
Ти ж вертайся додому, бо потім
Не знайдеш ти дороги додому.
Ніч впаде – і стрімка, і безжальна,
Несподівана – гадючим жалом!
Зорі в небі сіятимуть гарно,
Але ж світла від них дуже мало!
То ж вертайся, допоки не вечір,
Поки в травах гудуть ситі бджоли,
І змирись, що у світі є речі,
Що тобі не збагнути ніколи…
03.04.2023
=============
Вірш написано та подано на міжнародний літературний конкурс
«Де поділося кохання?»
з нагоди 125 років від дня народження Федеріко Ґарсія Лорки.
Детальніше про конкурс та його умови отут:
http://gak.com.ua/creatives/1/51248
