© Валерій, 17-02-2023
|
Від Світу вже, лишилися Руїни -
і всі Божки - пішли у Небуття,
ступаю, по Незвіданій Країні,
і все гадаю: хто ж, насправді я!?.
І, що змінилось, в Серці Та й у Тілі!?
І Присмак сажі, на Потрісканих губах...
А Ми на Диво, Друже, все ж вцілілі,
а Смерть Чекала, Підла, в метрах, ста-х..
Валерій Цимбалюк, м. Ковель, 17 лютого 2023 року
|
|
кількість оцінок — 0 |
|