Обпалені, смутком вуста
і довге чекання чогось...
Не рахувалось до ста
неспалось, і думать моглось.
І день, вкотре, звуком тривожить,
цим сірим, о, звуком машини.
І знову дрімота положить
у постіль січневої днини...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design