Дівчинко моя, приходь у сад
попрощатись з квітами нарешті.
Лине срібло - світло нетутешнє
достигають сум та виноград.
І у мить - ні грому, ні луни -
шепочи востаннє сивим квітам -
в потойбік візьмуть твої привіти
тим, хто не повернеться з війни...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design