Тримайся мене. Я триматуся тебе.
І тоді, коли (не)ритуально спалюватимуть нашу лодію -
наше життя, наш добробут, наш світ,
нашу надію, віру й любов -
я тоді, під час кремації, триматимуся міцно за тебе,
мій друже, мій супутнику, мій чоловіче.
Ти - якщо трохи раніше відлетиш у засвіти,
знаю, триматимеш і втішатимеш мене
аж ніяк не мертвою, не заціпенілою,
але ще живою, гарячою рукою -
і попри весь пожиральний жертовний вогонь
охолоджуватимеш нею мій страх, мою тривогу -
вже не боятимуся нічого.
Бо знаю - на той інший твій світ
піду вслід за (чи разом з) тобою -
я, вірна твоя супутниця,
твоя дружина,
твоя подруга,
твоя коханка,
я - твоя рабиня
з власної волі серця..
