все враз затихло –
вибухи снарядів
ревіння двигунів
свист куль
і вигуки бійців –
завмерло
і на нього разом
озирнулось
спитало мовчки:
«Ну? Як ти?..»
а він упав
так легко, вільно
навіть зграбно
ліг ніжною пелюсткою
в траву
відкрив обличчя
в синє-синє небо
білішої за сніг
двадцятої весни…
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design