Зло спочатку бере на себе естетичну подобу:
воно прикидається культурою -
високою і елегантною -
воно на граційних балеринячих ніжках
впурхує в серця європейців,
затим з повним ротом гуманізму
затуманює мізки світових інтелектуалів -
аякже -"ету раССєйскую разорванную душу нікаму нє панять"..
Зло спочатку таке безневинне -
воно вповзає у серця сердобольних,
всепрощальних і наївних,
сито й комфортно влаштованих
панів і пані десь у Берліні й Парижі..
Зло спочатку таке щедре -
завше ластиться до охочих продатися:
хто за посаду, хто за гроші,
а хто від зла таким чином
купує лиш тишу та спокій.. -
Бо спокій! Дайте нам лише спокій
з тими тривогами - фу, як негарно!
Яка там війна, яка загроза? -
Дайте нам спокій і не набридайте!-
і приспаний злом бюргер
солодко мружить повіки,
вдоволений, що вдалося
ще більше підрізати під собою гілку
чи тісніше на власній шиї
затягнути зашморг..
Зло спочатку бере на себе звабливу подобу:
воно прикидається
високоосвіченістю, шляхетністю
високим мистецтвом -
воно зі сторінок толстоєвських книжок
і на тоненьких балеринячих ніжках
впурхує в серця європейців,
затим розкраює їні захоплеплені серця
срібними ножами ковзанів фігуристок,
затим з повним ротом "гуманізму" -
отого ординського, степного й сибірського -
затуманює мізки світових інтелектуалів -
аякже, "ету раССєйскую разорванную душу нікаму нє панять"..
Зло спочатку народжується в мізках,
затим розповзається кольором
зеленого болота по тілу
і через візантійську вичурність
гірких цибулин храму Васілія Блаженного,
у якому блукав, мов у катакомбах,
і переховувався від світу і світла Божого
шизік і параноїк Іван Грозний,
сковує серце льодом і скам´янілим жахом..
Затим зло знімає цю естетичну маску,
наставлючи світові свою огидну морду,
облуплює зі себе фольгу-позолоту,
через яку продирається
болотна луска динозавра.
Зло потому переповзає на язик -
і отой отруєний слизом брехні язик
меле і меле, перемелює правду
разом з кістками закатованих,
сичить своїм отруйним язиком
про "русскій мір" від Владивостоку до Лісабону,
і, розмножившися безліччю рептилоїдів,
вже не сочиться через шпарини душ
сердобольних громадян на Заході,
але валить відразу всією ордою,
попередньо вибивши їм зуби,
через усі їхні незахищені
забралом і поясом вірності
отвори..
ПС: колись мене вчили і я була переконана,
що зло - це вимір і вибір індивідуальний,
що зло не можна узагальнювати,
що зло треба вміти перенаучувати і прощати..
але тепер, коли бачу, як людожерське зло відкусує
шмат за шматом з тіла моєї закривавленої Вітчизни -
я вже знаю - є зло найгірше, є зло - непростиме
і це сатанинське зло справді існує
бо воно - колективне.
