|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51553
|
| Рецензій: |
96005
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 50317, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.144.124.107') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Пісенна лірика
|
|
|
| © Іван Лузан, 05-02-2022
|
Не потрібне, не потрібне
світло Сонця, крихти хліба.
Ось накрита скатертина.
Хижаки ідуть до столу.
Ось і ти ходи — сідай.
Свіже м'ясо — ковтай!
Їж багато! Головне,
лиш нічого не питай!
Рай? Рай? Рай?
Це прірва!
Це край!
Вечоріє, вечоріє
і пора відходить спати,
хоча ти й не прокидався,
розфарбовуючи ґрати.
Тим не менш, давай — лягай,
скляні очі закривай.
Хочеш щось перепитати,
але краще позіхай...
[У колисці рідний край.
Не ходи, дитино, в рай,
бо немає там його.
Тільки кров і тільки край.
Не ходи, дитино, в рай!
Спи на грудях, засинай!
Там, де кличуть тебе в рай...]
Це прірва! Це край!
На пелюшці пуповина.
В світ прийшла Нова Людина.
Чи то раб, чи то рабиня,
чи то ґаздо, чи ґаздиня...
Попідтинням сиві діти
бавляться осиротіло.
Тіло проситься тремтіти.
Як же все осточортіло!
[У колисці рідний край.
Не ходи, дитино, в рай,
бо немає там його.
Тільки кров і тільки край.
Не ходи, дитино, в рай!
Спи на грудях, засинай!
Там, де кличуть тебе в рай...]
Це прірва! Це край!
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
