Ніжний вальс шкільний... Чи він був у нас,
долю роздішивши?.. Навіть нині
памятаю, як наш десятий клас
замело в військовій хуртовині.
Фронтовий санбат між лісних доріг
через дим і відчай наче мертвий...
Та сказав солдат, що лежав без ніг:
«Ми з тобою ще станцюєм, сестро».
Біла мов стіна, заспівала вальс
молода сестра, хоча душили
сльози спів її... «Вальс цей був для вас».
І на посмішку ледь стало сили.
Скільки б не спливло років з того дня,
та мелодія ятрить до болю.
І вкарбовано в память з того дня
сестринська й солдатська* мужність й воля.
Музика - Д. Тухманов
Слова - В. Харитонов
Оригінал:
Лёгкий школьный вальс тоже был у нас,
У него судьба была такая:
Помню, как сейчас, наш десятый класс
Закружила вьюга фронтовая.
Фронтовой санбат у лесных дорог
Был прокурен и убит тоскою,
Но сказал солдат, что лежал без ног:
«Мы с тобой, сестра, ещё станцуем».
А сестра, как мел, вдруг запела вальс,
Голос дрогнул, закачался зыбко.
Улыбнулась всем: «Это я для вас», —
А слеза скатилась на улыбку.
Сколько лет прошло — не могу забыть
Тот мотив, который пелся с болью.
Сколько лет прошло — не могу забыть
Мужество солдатское и волю.
Сколько лет прошло — не могу забыть
Мужество солдатское и волю…
* Неточність в останньому рядку допущено свідомо, щоб підкреслити роль інших учасників війни, окрім солдатів. Дай Бог усім здоровя, і як ганебно, що подібне знову повторюється
** Мелодію можна послухати тут: https://www.chitalnya.ru/work/176243/
