Класти у коробку захід сонця
Класти у коробку океан
блакитний
– наче ми не змивали в нього
вушних паличок
пустелю небо
темно синє
– наче ми не топили в ньому
свою любов
А потім знімати їх ще і ще
невидимі, невідчутні
шар за шаром
треті мов Великдень
сьомі мов небо
дев’яті як смерть
сорокові наче пустеля
шістсот перші мов просте число
тисячні окуляри
Знімати
поки не зачепишся за дужку
– вісь світів –
мов морський коник за вушну паличку
і частина не –
ВЕЛИКИЙ ВИБУХ
– у ціле
