Жив на світі дід Хорив,
Через поле в ліс ходив,
Там сачком зайців ловив,
Раз одного і вхопив,
Побалакав й відпустив,
До обіду відпочив,
На обід сніданок з'їв,
Вила в ночвах замочив,
Грядки у садку набив,
Помідори накрутив,
Знову їсти захотів,
Що не з'їв те підігрів,
Та горілку він не пив,
Підгодовував котів,
Працювали - він сопів,
Їх кидало в сім потів,
Він - на лавці муркотів,
Як набридло полетів,
В хмарах білих шаленів,
І зустрів там баранів,
Тих, що я порахувала
Коли спатоньки лягала.
