Якийсь капець. Прийшла знов осінь.
Чому ж не літо, другий раз?
Душа весни без черги просить.
Тут осінь, сповнена прикрас.
Затягне вулиці туманом,
Застука у вікно дощем.
Побачу, що дерева голі -
Накотить попід горло щем.
Одна розрада, це натхнення,
Дарунок журної пори.
Радій, поете сивочолий,
Не гай часу, твори, твори!
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design