Мої вже давно мертві друзі, як ви там?
у якому ви пеклі, або нірвані тусите,
віддаючи перевагу чарці добра оковитої,
несамовитою завжди була нелюбов до життя,
і воно вам віддячувало тією ж монетою,
дрібною і неконвертованою в існування,
доки тяжіння не притягнуло вас врешті,
залишаючи на поверхні нерівні спогади,
уривчасті і незрозумілі незнаючим іншим
і, забуваючи мені снитись, хоч інколи,
за собою не кличете, може вам не до мене...
